Європейський поїзд «із коробки» в Україні працювати не зможе — «Сіменс Україна»

12 червня 2014 р.

Європейський поїзд «із коробки» в Україні працювати не зможе — «Сіменс Україна»

Представник світового лідера в інфраструктурних технологіях Дмитро Чорненький розповів про те, що необхідно для запуску швидкісних поїздів Siemens в Україні і чому європейські поїзди не зможуть працювати у вітчизняних умовах.

Директор департаменту «Інтегровані транспортні системи» ДП «Сіменс Україна» Дмитро Чорненький — принципова людина, розповідати про домовленості своєї компанії, тим більше обговорювати конкурентів, не любить. Під час розмови стало зрозуміло, чому. «Розумієте, Україна повинна визначитись, що їй потрібно, які поїзди та який рух. Ми, як і наші конкуренти, це допоміжні інструменти», — говорить він. Однак, незважаючи на скритність, приємно, що Siemens в Україні є: отже, Siemens в Україну вірить.

Яка структура Siemens в Україні? У чому полягають суттєві відмінності українського та європейського інфраструктурного ринку, де переважно працює компанія?

У структурі концерну Siemens є 4 сектори: Енергетика, Промисловість, Медицина, а також Інфраструктура та міста. В останньому є декілька напрямків, зокрема, транспортних. Наша компанія займається як виробництвом рухомого складу міського електротранспорту і поїздів, так і комплектуючих. Також ми розробляємо та виробляємо системи управління автодорожнім рухом і системи сигналізації та блокування (ССБ) залізничної автоматики для залізниці, метрополітену та трамваїв. Однак у нашій країні для трамваїв ССБ не використовуються.

В Україні та Європі суттєво відрізняються стандарти залізниці та габаритів. У нас діють ще радянські: велика ширина колії та, відповідно, устаткування навколо неї, яке і підпадає  під визначення габариту. Далі — різниця в живленнях, напругах, струменях, різниця в системах централізації блокування, зв'язках із рухомим складом. Таким чином, якщо взяти європейський рухомий склад і привезти сюди, то ні локомотив, ні поїзд, ні трамвай не зможуть працювати «з коробки». Їх потрібно просто по-новому створювати заново. Необхідна розробка рухомого складу, що підходить до умов експлуатації, які відповідають усім нормам і стандартам, що діють на території України.

Чи є домовленості з українськими транспортниками про закупівлю поїздів Siemens? І чи є у компанії швидкісні рухомі склади, адаптовані для радянських стандартів, які могли б, наприклад, замінити Hyundai?

Нам не відомо про такі плани. Зараз у Siemens є високошвидкісний поїзд Velaro RUS. Це версія швидкісного поїзда Velaro, який був розроблений для Росії. У РФ він називається «Сапсан». Це поїзд, повністю створений за російськими стандартами, які все ж таки відрізняються від українських, оскільки є доопрацьованою версією радянських. В Україні такі доопрацювання вносять деякі нюанси, які не дозволяють використовувати схожі поїзди на території країни. Наприклад, є різниця в системі централізації блокування. Також цей поїзд розрахований на рух зі швидкістю 350 км/год., а стандартів для таких поїздів в Україні на даний час немає.

Що потрібно для того, щоб запустити поїзди Siemens в Україні?

Потрібні окремі колії, розраховані на такі швидкості. Україна повинна вирішити, чи вигідно їй розвивати залізничне транспортне сполучення, зокрема швидкісне, розробити транспортну стратегію. В Україні ж зараз змішаний рух — пасажирський та вантажний разом. Світова практика демонструє, що рух на швидкостях 300 км/год. неможливий в умовах такого типу організації. Для цього необхідно будувати окремі прямі магістралі.

Тобто, фактично, в Україні нема швидкісного руху?

В Україні рух називається не швидкісним, а пришвидшеним. Українські технології дозволяють їздити поїздам із граничною швидкістю  160 км/год. У країні є рухомі склади, які мають здатність розвивати більш високі швидкості, наприклад ЧС-8, що допускає пришвидшення до 180 км/год. Але використовуватись на такій швидкості за нинішніх умов він не може.

Чи міг би Siemens за нинішніх обставин за рік доставити поїзди для «Укрзалізниці»? Наприклад, у рамках конкуренції з Крюківським вагонобудівним заводом або Hyundai?

За рік жоден виробник не може доставити поїзди. Розробка рухомого складу займає приблизно два роки, і ще рік іде на його тестування в країні. Створюється відомча комісія, розробляється методика тестувань,потім проводяться самі тестування — статичні та динамічні. І тільки тоді комісія на основі результатів тестувань робить висновки, чи можна допустити цей рухомий склад до експлуатації.

Розкажіть, будь ласка, детальніше про сучасну міську інфраструктуру, системи управління дорожнім рухом. Чи використовуються подібні технології в Україні?

Фактично схожими системами управляється вся Європа. Наприклад, у Відні система управління автодорожнім рухом базується на дорожніх контролерах, які регулюють всі перехрестя з відповідними пристроями. І управляють ними за допомогою тих самих світлофорів. Існує мережа, яка зв'язує їх в одне ціле і контролює все місто. У такий спосіб можна керувати ситуацією на дорогах залежно від їх завантаження. В Україні подібні системи не діють. Для цього необхідна «відмашка» влади, і тоді виробники обладнання, такі як Siemens або Alstom, зможуть вийти на місцевий ринок зі своїми пропозиціями.

В Україні є виробник трамваїв — «Електронтранс». Чи співпрацює ваша компанія з ними у сфері спільної розробки обладнання? І наскільки дешевша продукція українського виробництва у порівнянні з аналогічною від Siemens?

Нам було б цікаво співпрацювати з ними, але поки ніяких домовленостей немає. Якщо говорити про "Електронтранс", нас цікавить співробітництво у сфері рельсово-рухомого складу, зокрема електротрамваїв та електроавтобусів.

Наскільки дорожче закуповувати поїзди Siemens, ніж поїзди власного виробництва?

Сучасна техніка вже вийшла на той рівень, коли практично у всіх заводи однакові. Якщо взяти європейські, світові гранди галузі, трамваї виробництва Siemens, Alstom або Bombardier будуть приблизно однаковими за ціною. Більше того, вони не будуть відрізнятися двигунами, оскільки у цій сфері також працює лише декілька великих компаній. Наприклад, Siemens — один із світових лідерів виробництва тягових двигунів, отже у Bombardier можуть стояти наші двигуни. І якщо український виробник буде випускати трамваї світового рівня, то комплектація у них буде однакова. Єдиний фактор, який може вплинути на вартість цього обладнання, — вартість електроенергії, витраченої для виробництва, та робіт.

Автор: Інна Рослик

За матеріалами: "Дело"